Тканина Кенте з Гани: коли захист потрібен не лише продукту, а й культурі

 

Як географічне зазначення використовується для охорони нематеріальної спадщини

Що таке тканина Кенте?

Кенте (Kente) — це яскрава, геометрична тканина ручного ткацтва, що походить з Гани. Вона має не лише естетичне, а й глибоке культурне значення. Кожен візерунок, кожен колір і кожен вузлик має символіку: родовід, статус, нагода, побажання.

Традиційно її ткали народи Ашанті та Евє, і використовували в особливих випадках: коронаціях, шлюбах, похоронах.

Це більше, ніж просто текстиль

Кенте — це мова, вплетена в нитки. Наприклад:
• Золотий колір символізує королівську владу та багатство
• Синій — гармонію і спокій
• Візерунок “Eban” означає “безпечний дім”

У сучасній культурі Кенте носять навіть під час випускних церемоній в університетах США, як символ африканської гордості.

Чому потрібен захист?

У ХХІ столітті тканина Кенте почала масово копіюватися в Китаї, США та Європі. Часто — без жодного зв’язку з її історією, значенням чи спільнотами, які її створили.

Так з’являється культурна апропріація, коли продукт стає сувеніром без поваги до його джерела. Це не просто неетично — це загроза для культурної спадщини.

Географічне зазначення як інструмент захисту

Гана зрозуміла: культурні артефакти — це активи, які потребують юридичної охорони. Саме тому тканину Кенте внесли до реєстру географічних зазначень (GI).

Що це дало?
• Офіційне визнання права спільнот Гани на виробництво кенте
• Можливість контролювати якість: справжнє кенте — лише ручного ткацтва
• Право забороняти неавторизоване використання назви “Kente” для масових підробок
• Промоція ремесла як культурного надбання, що може приносити прибуток і зберігати ідентичність

Вплив за межами Африки

Кейс з Кенте — це приклад, як GI виходить за межі аграрних продуктів і захищає те, що часто ігнорується: традиції, знання, символи.

Для міжнародних правників це ще один сигнал: нематеріальна культурна спадщина теж має право на охорону.

Що варто взяти до уваги?
• GI не охороняє ідею чи стиль — лише продукт, пов’язаний з певним регіоном і традицією
• Захист GI може доповнювати авторське право та патенти, особливо у сфері дизайну
• Залучення місцевих громад — ключ до етичного захисту спадщини

⸻

А що з Україною?

Україна теж має унікальні елементи нематеріальної спадщини, які можуть стати предметом GI:
• Ліжники з Яворова
• Опішнянська кераміка
• Гуцульське ткацтво
• Полтавська вишивка

Чи можемо ми піти шляхом Кенте і дати традиціям нове життя через правовий механізм?

Висновок

Тканина Кенте — це не просто барвистий візерунок, а жива історія народу, вплетена у нитки.
Географічне зазначення дозволяє не лише охороняти традицію, а й відновити гідність і контроль спільнот над своєю спадщиною.